Всі уроки

УРОК 10

Творчість

Українці творча нація, яка має свій впізнаваний культурний код. Ми brave бо:

Автор: Дячук Марія

Українці завжди були творчим народом. Ми розписували наші хати візерунками, щоб прикрасити їх та вірили, що ці розписи захистять від біди. Ми вишивали наш одяг кольоровими нитками, вкладаючи в кожен елемент глибокий зміст. З тих пір ми знаємо, що червоне – то любов, а чорне – то журба. А ще, ми досі співаємо народні пісні, збираючись всією родиною за великим столом, щоб розділити і радість, і горе.
Українська творчість – це сміливість бути собою. Не шукати компромісів, а нести у світ своє, справжнє, особливе.

Живопис

Українські художники – ще один приклад неймовірної сміливості та вірності своїй творчості.

Казимир Малевич, автор славнозвісного «Чорного квадрату» народився в Києві. А ще, він чи не єдиний художник, який у своїй творчості за схованими образами малював Голодомор 1932-1933 років.

Ще один приклад, це Соня Делоне – зірка авангарду українсько-єврейського походження, яка стала першою жінкою-художницею, чия ретроспективна виставка у Луврі відбулася за життя. У 1975 була нагороджена вищою нагородою Франції – орденом Почесного Легіону. А ще, ніколи не забувала своєї батьківщини та писала в книзі спогадів «Яскраві фарби я люблю. Це фарби мого дитинства, фарби України».

Справжню сміливість та непохитність українського характеру демонструє історія Федора Кричевського. Художник, який у 1910-х роках був учнем Густава Клімта, у своїй творчості завжди зображав українців гордими та непохитними. На автопортреті, який ви можете побачити нижче, Кричевський намалював себе у білому кожусі. У композиції та манері зображення відчувається вплив українських ренесансних традицій, зокрема «сарматського» портрета польської шляхти XVI-XVII.

У післявоєнні роки Кричевський, через свою проукраїнську позицію та довготривале перебування за кордоном, фактично отримав домашнім арешт та був під постійним наглядом влади. Йому пропонували помилування, якщо напише портрет Й. Сталіна. Проте митець відмовився, сказавши «Бачите, малювати всяких там временщиків-фаворитів, пройдисвітів і мерзотників мені мій сан не дозволяє». Через свою принципову патріотичну позицію, Федір Кричевський був позбавлений засобів для існування та помер від голоду прямо за мольбертом – 30 липня 1947 року.

Література

Леся Українка – відома українська письменниця, перекладачка, фольклористка та культурна діячка, яка, безумовно, є прикладом сміливості та сили духу. Її вважають однією з перших феміністок України, адже письменниця була переконана, що жінка має право на особисте життя, може розпоряджатися своїм тілом та грошима. Саме так вона жила і тому у її текстах з'являється тип абсолютно нової жінки – жінки індивідуалістки. Тієї, яка сама вирішує свою долю. Для початку ХХ століття це були дуже актуальні та суперечливі питання у європейському світі, які письменниця відкрито підіймала у своїй творчості.

Прочитайте цей вірш, написаний у 1890 році під час загострення хвороби (Леся Українка хворіла на туберкульоз кісток та суглобів). Заголовок вірша «Contra spem spero!» являє собою зразок оксиморону – парадоксального вислову з витонченим проникненням у специфіку латинського слововживання, взятого з послання апостола Павла до римлян (4:18). У перекладі, цей вислів означає «без надії сподіваюсь!»

Thoughts away, you heavy clouds of autumn!
For now springtime comes, agleam with gold!
Shall thus in grief and wailing for ill-fortune
All the tale of my young years be told?

No, I want to smile through tears and weeping.,
Sing my songs where evil holds its sway,
Hopeless, a steadfast hope forever keeping,
I want to live! You thoughts of grief, away!

On poor sad fallow land unused to tilling
I'll sow blossoms, brilliant in hue,
I'll sow blossoms where the frost lies, chilling,
I'll pour bitter tears on them as due.

And those burning tears shall melt, dissolving
All that mighty crust of ice away.
Maybe blossoms will come up, unfolding
Singing springtime too for me, some day.

Up the flinty steep and craggy mountain
A weighty ponderous boulder I shall raise,
And bearing this dread burden, a resounding
Song I'll sing, a song of joyous praise.

In the long dark ever-viewless night-time
Not one instant shall I close my eyes,
I'll seek ever for the star to guide me,
She that reigns bright mistress of dark skies.

Yes, I'll smile, indeed, through tears and weeping
Sing my songs where evil holds its sway,
Hopeless, a steadfast hope forever keeping,
I shall live! You thoughts of grief, away!

Архітектура

Чули коли-небудь про українського Гауді? Його звали Владислав Городецький.

Він прославився як автор «Будинку з химерами» у Києві. За походженням він був поляком, а за покликом душі став з одним з найцікавіших архітекторів XX століття. Існує легенда, що його дивний будинок з'явився внаслідок суперечки між власником ділянки на Банковій, Городецьким та іншим архітектором Олександром Кобелєвим, який не вірив, що на цьому місці можна щось побудувати. Якщо ви відвідаєте Київ, то побачите, що цей дім стоїть на схилі гори і дивує не лище оздобленням, але й самою формою та розташуванням.

Побудувати будівлю, яка звисає з гори, бо ніхто не вірив, що це можливо! Хіба це не та славнозвісна українська сміливість?

Кіно

У списку 5 найвизначніших кінострічок в історії за версією ЮНЕСКО є фільм 1930 року «Земля». Ця стрічка вважається головним твором українського режисера Олександра Довженка і найвідомішим українським фільмом.

Ця авангардистська стрічка, заборонена через 9 днів після виходу в прокат, породила чи не найбільшу кількість контроверсійних тлумачень. З одного боку, фільм підтримує панівну ідеологію свого часу, колективізацію та демонструє класову ворожнечу. Проте з іншого боку, Довженко з перших кадрів показує неймовірні краєвиди рідних земель. В одній історії поєднується футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм. А сам Довженко, хоч і був неоднозначним персонажем історії, любив Україну і не забував про неї до останніх днів. Відомою є його цитата з листа до Сталіна, де режисер сміливо говорить про свій патріотизм. Сьогодні його слова відгукуються з особливою силою:

«Товарищ мой Сталин, если бы вы были даже Богом, я и тогда не поверил бы вам, что я националист, которого надо пятнать и держать в черном теле... Неужели любовь к своему народу это национализм?»

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму «Земля» протягом зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив український етно-хаос гурт ДахаБраха.

Народне мистецтво

Символом непохитності українського народу під час війни став керамічний півник. Фотографії кухонної шафки, яка встояла після тотальної руйнації будинку в місті Бородянка на Київщині, облетіли весь світ. То що це за півник?

Півник – тиражований твір виробництва Васильківської майоліки, авторства подружжя Проторйових (Валерія та Надії). Півень випускався на підприємстві «Васильківський майоліковий завод» з початку 1960-х до 1980-х. Міг використовуватися як глечик або як прикраса для дому.

Музей Революції Гідності забрав півника разом із шафкою до експозиції. Для того, щоб він став нагадуванням про те, що наша культура встоїть попри всі негаразди!

Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна?
Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна?

Це не боятись осуду та проявляти себе в творчості, доповнюючи свою ідентичність, а не змінюючи її.

Урок 11

Кухня

Урок 11