Всі уроки

УРОК 3

Населення

Автор: Капустін Гліб, Якусик Тетяна

Хто може бути українцем?

На це питання вже дав відповідь український історик Михайло Грушевський:
«Український народ належить до західноєвропейського чи, коротше кажучи, – просто-таки європейського кругу не силою тільки історичних зв’язків, які протягом століть зв’язали українське життя з західним, а й самим складом народного характеру». – Михайло Грушевський «Хто такі українці і чого вони хочуть», 1917 р.

В Україні живуть люди різного віросповідання. Більшість населення є православними, але також деякі українці є католиками, протестантами, мусульманами, юдеями тощо. Однак, це не є проблемою! Конституція України гарантує свободу віросповідання. Тож, цілком реально, наприклад, в Києві на сусідніх вулицях побачити синагогу та православний храм.

Шлях у 8 хвилин від Синагоги Бродського до Православного храму святителя Михаїла

В Україні живуть представники національних меншин, вони теж є громадянами України, а отже захищені законом. Окрім цього, національним меншинам в Україні надано право на вільний розвиток. До національних меншин зараховуємо: білорусів, росіян, поляків, євреїв, болгар, угорців, греків.

Греки та болгари проживають у Приазовʼї. Греки заснували тут місто Маріуполь у 18 столітті, хоча перші греки оселилися тут ще у 10 столітті. Саме тому назву міста пишуть ще й грецькою – Μαριούπολη.

Міста Маріуполь, яке ти бачиш на фото, більше не існує. Його зруйнували російські війська, нещадними бомбардуваннями.

Болгари заснували поселення у Криму, Запорізькій, Миколаївській, Одеській областях. Наприклад, болгари стали одними з перших жителів міста Бердянськ, коли прибули туди у 9 столітті (тоді місто відоме під назвою Берди).

Набережна Бердянська

У Закарпатській області проживає багато угорців. Вони зʼявилися тут у 13 столітті, коли тікали від монгольських набігів. Зараз угорці в Україні вивчають свою мову, випускають власні газети та програми на місцевому телебаченні.

Угорець в національному одязі.

Особливий статус серед національних меншин в Україні є у кримських татар. Вони є корінним населенням Криму і не мають іншої батьківщини за межами цього регіону. Кримські татари мають власну мову (кримськотатарську), гімн (крим. – Ant Etkenmen, укр. – Я Присягнув) герб (крим. – taraq tamga, укр. – тарак-тамга) та унікальну культуру.

Національний одяг кримських татар.

Орнек – кримськотатарський орнамент, внесений до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Малюнок Адавіє Ефендієвої (1920 р.)

Прапор кримських татар з гербом у кутку.

Ти можеш знати як мінімум одну представницю кримськотатарського народу. Це переможниця Євробачення-2016, українська співачка кримськотатарського походження – Джамала. Її переможна пісня написана двома мовами – англійською та кримськотатарською, а називається «1944» і це не випадкові цифри. Це рік, коли кримські татари втратили батьківщину.

18-21 травня 1944 року радянська влада депортувала близько 200 тис. кримських татар з Криму та вивезла на далекий схід Росії. Кримських татар насильно депортували у товарних вагонах призначених для перевезення худоби, де не було належних санітарних умов, не вистачало їжі, води та навіть повітря. 42% кримських татар цю «подорож» не пережили.

Кримських татар саджають у товарні вагони для депортації.

Цілий народ звинуватили у «неблагонадійності» і навʼязали співпрацю з нацистами у роки Другої світової війни, що не було правдою. Кримські татари не були зрадниками, у роки війни деякі з них воювали у складі Червоної армії та отримали найвищі нагороди.

Амет-Хан Султан – радянський льотчик кримськотатарського походження, Герой Радянського Союзу. Його разом з родиною депортували.

Їх депортували, щоб русифікувати Крим. Після депортації до Криму заселили росіян, що змінило етнічний склад півострова. Русифікації підлягали також назви населених пунктів, шкіл та культурних установ. Стиралися будь-які згадки про кримськотатарський Крим.

Це трагедія кримськотатарського народу, яку у фільмі «Хайтарма» (крим. – qaytarma, англ. – haytarma) показав українських режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв.

Лише у 1989 році кримським татарам дозволили повернутися додому – в Крим.

Частина кримських татар втратили дім вдруге, коли у 2014 році Росія незаконно анексувала півострів. Частина вимушено виїхала, частину почала переслідувати російська окупаційна влада, обмежуючи свободу кримських татар.

В Україні справді багато національних меншин, про всіх в одному уроці не розкажеш, але сподіваємося, що ми розповіли тобі щось нове та змогли зацікавити 😉

Культурні традиції українців відрізняються в залежності від регіону, але мають спільні риси. Ми можемо говорити різними мовами, але розуміти один одного. Про наші традиції та мову, ви можете дізнатися з інших уроків.

Поглянь на фотопроєкт «Будь любым» і ти зрозумієш, що наша сила у різноманітності.

Не існує «колективного портрету» українця, ми всі різні, іноді навіть етнічно. Проте саме ця різноманітність робить нас сильнішими та вчить взаємоповаги. Тож, які ми українці?

Відео привітання Президента України Володимира Зеленського з новим 2020 роком.

Які ми, українці?

Ми активні.
Перш за все, це громадська активність. Ми небайдужі до того, що відбувається навколо. У нас є громадські організації, які опікуються різними питаннями: від проблем людей з інвалідністю до екології. Це ті організації, які змінюють Україну вже зараз і їх багато.

Як приклад, пропонуємо познайомитися з діяльністю двох організацій.

Ініціатива Доступно.UA.

Розповідають про життя людей з інвалідністю та розвінчують міфи про них. Працюють над створенням тренду доступності в Україні.

Екодія – це громадська організація, яка об’єднує зусилля експертів та активістів у спільній боротьбі за захист довкілля.

Ми підприємливі.

Чув колись про українські стартапи? Ось кілька прикладів, які доводять підприємливість та працьовитість українців:

Esper Bionics – розробляє біонічну протезну руку Esper, яка підключена до власної хмарної платформи. Завдяки цьому пристрій розпізнає різноманітні сценарії використання руки.

Manna – інтерактивна медіа-платформа для створення авторського 3D-анімаційного контенту, стримінгу та соціальної взаємодії у VR.

Grammarly – за його допомогою можна писати тексти за всіма правилами англійської мови, перевіряти їх на плагіат, виправляти неправильно побудовані мовні звороти та навіть оцінити тон повідомлення, щоб зрозуміти, як його сприймає отримувач.

Проте не стартапами єдиними. Напевно, ви знаєте, що українське зерно купують країни ЄС, Африки та Азії. У 2022 році українські аграрії в окремих регіонах засівали землю у бронежилетах через загрозу російських обстрілів. Навіть у таких умовах вони виконують свою роботу, бо знають, що це важливо для інших.

Коли сполучення Української залізниці постраждало через обстріли російських ракет, рух поновили вже через дві години! Подивись відео українського блогера, щоб дізнатися більше.

В умовах війни ми згуртувалися і за першу добу (!) російського вторгнення зібрали 20,5 млн доларів для Збройних Сил України.

Ми демократичні.

Ми були демократичними ще до того, як це стало мейнстримом. У Гетьманщині (держава українців 17-18 ст.) голосували за прийняття різних рішень та обрання гетьмана. Українці вирішували свої проблеми не чекаючи «рішення згори» і в разі потреби могли скинути гетьмана.

Таку тенденцію ми продовжуємо і зараз. Бути європейським громадянином означає також користуватися політичними правами. Кожен повнолітній громадянин України має право обирати і бути обраним.

Українці – це про можливості.
У нас комік у минулому може стати президентом, а колишній боксер – мером столиці.

Володимир Зеленський, Президент України.

Віталій Кличко – чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999–2000 роки), WBC (2004–2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004–2005 роки).

Віталій Кличко, Київський міський голова.

Для нас важлива рівність та гідність.

Принцип гендерної рівності лежить в основі європейських цінностей і ми їх поділяємо. 20% в українському парламенті – жінки, близько 50% медиків та підприємців – теж жінки. У 2022 році 37 тис. жінок служать у ЗСУ, з них понад тисячу – командири.

Українські жінки захищають нас не лише на фронті, але й в тилу. Жінки волонтерять, працюють та піклуються про дітей.

«Мадонна з київського метро». Жінка годує немовля груддю в київському метро під час повітряної тривоги. Фото зробив угорський журналіст Андраш Фьольдеш, а ілюстрацію – Марина Соломенникова.

Які українці на дотик?

Українці на дотик, мов гранітна скеля. Відмінність у тому, що ми міцні лише всередині. Ми – заповзяті захисниці та захисники, для яких свобода – найвища цінність. Ми знаємо ціну волі і готові за неї боротися. Українці – це про право на опір та навіть революцію, якщо порушуються права людини і громадянина.

У 2013 році ми підняли Революцію Гідності (Revolution of Dignity). Україна не хотіла договору з Росією, який навʼязував тодішній президент Віктор Янукович. Влада не бажала це чути, тоді сотні тисяч людей вийшли на площі своїх міст, щоб висловити своє бачення майбутнього – європейського.

Перші протести у Києві влада намагалася розігнати силою, але українці не просто встояли, а й не злякалися і наступного дня нас вийшло ще більше.

Президент Янукович віддав наказ стріляти по протестувальникам в Києві. Тоді загинуло більше сотні осіб, яких ми називаємо Небесною сотнею (Heavenly Hundred). Українці – це про гордість. Ми шануємо своїх героїв і пам'ятаємо їх, бо ж «Герої не вмирають».

До речі, про Революцію Гідності є документальний фільм на Нетфлікс – «Зима у вогні» (Winter on Fire: Ukraine's Fight for Freedom), який зараз можна подивитися на ютубі.

Революція Гідності перемогла, угода з Росією не була підписана, Віктор Янукович втік з країни і йому оголосили імпічмент. У березні 2014 року Україна підписала Асоціацію з Європейським Союзом.

Росія не була згодна з таким розвитком подій, тож ще у 2014 році розпочала збройний конфлікт проти України (анексувала Крим та частини Донецької і Луганської областей), який у 2022 році переріс у відкриту війну.

Однак укранці – це про жагу до свободи, а не про страх перед ворогом.

Памʼятаєте ж, що ми, мов гранітна скеля?)

Хто ж такі українці?

Це ті, хто роблять вибір «всякий той, хто щиро хоче бути з Українцями, і почуває себе їх однодумцем і товаришем, членом українського народу, бажає працювати для його добра. Якого б не був він роду, віри чи звання – се не важно. Його воля і свідомість рішає діло» – Михайло Грушевський «Хто такі українці і чого вони хочуть», 1917 р.

Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна?
Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна? Як бути сміливими, мов Україна?

Це обʼєднуватися заради спільної мети і не тремтіти перед ворогом.

Урок 4

Територія

Урок 4